Улкодин (Ulcodin)

Улкодин (Ulcodin) Форма випуску, склад і упаковка

Таблетки 150 мг

Інгредієнти - ранітидин 150 мг

Фармакологічна група - H2-гістамінових рецепторів антагоніст

Фармакологічна дія


* H2-гистаминоблокирующее
* противиразкову
* знижує кислотопродукцию

Показання

* Гастрит і дуоденіт
* Гастроезофагеальний рефлюкс
* Гастроезофагеальний рефлюкс з езофагітом
* Гастроеюнальная виразка
* Респіраторні порушення після медичних процедур, не класифіковані в інших рубриках
* Печія
* Відхилення від норми, виявлені при проведенні функціональних досліджень
* Відхилення від норми, виявлені при функціональних дослідженнях інших органів і систем
* Пептична виразка неуточненої локалізації
* Симптоми і ознаки, що відносяться до системи травлення і черевної порожнини
* Синдром Мендельсона
* Хронічний гастрит неуточнений
* Езофагіт
* Інші уточнені хвороби стравоходу
* Диспепсія
* Шлунково-стравохідний разрывно-геморагічний синдром
* Виразка дванадцятипалої кишки
* Виразка шлунка

Фармакодинаміка


Антагоніст Н2-гістамінових рецепторів II покоління. Пригнічує базальну і стимульовану гістаміном, гастрином, ацетилхоліном секрецію соляної кислоти. Знижує активність пепсину. Тривалість дії - 12 ч.

Фармакокінетика

Швидко всмоктується, прийом їжі не впливає на ступінь абсорбції. Біодоступність - 50%. Смах - 300-500 нг/мл; час настання Смах - 2-3 год після орального прийому 150 мг; після в/м введення - 15 хв. Метаболізується в печінці. Т1/2 після орального прийому - 2.5 ч, після в/у введення - 1.9 ч. Екскреція нирками 93% при в/у введенні, 60-70% при оральному введенні, решта кількості - через кишечник. 70% (в/в) і 35% (орально) - екскретує в незмінному вигляді. В відміну від циметидину не знижує швидкість мікросомального окислення. Погано проникає через гематоенцефалічний бар'єр (ГЕБ), концентрація в грудному молоці вище чим в плазмі крові лактуючих жінки.

Застосування

Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки на тлі гіперацидного стану, профілактика загострень виразкової хвороби, симптоматичні виразки, стресові виразки, ерозійний рефлюкс-езофагіт, НПВС-гастропатия (НПЗЗ - нестероїдні протизапальні засоби), синдром Золлінгера-Еллісона; профілактика рецидивів кровотеч у післяопераційному періоді; профілактика аспірації шлункового соку у хворих, яким проводяться операції під загальним наркозом (синдром Мендельсона); хронічні епізоди диспепсії, що характеризуються эпигастральными або загрудинний болями, пов'язаними з прийомом їжі або порушують сон, але не пов'язані з вищепереліченими станами.

Режим дозування

Дорослі. Парентерально. Внутрішньовенно (в/в) поволі впродовж 2 мін 50 міліграм в розведенні фізіологічним розчином до 20 мл; при необхідності проводять повторні введення через кожні 6-8ч; в/в краплинно із швидкістю 25 мг/ч впродовж 2ч; при потребі - повторне введення через 6-8 год. Внутрішньом'язовий - 50 міліграм 3-4 раза/сут. Для профілактики кровотеч із стресових виразок у тяжкохворих пацієнтів цли профілактики рецидивуючих кровотеч у пацієнтів з виразкою шлунка і дванадцятипалої кишки призначають парентеральний до тих пір, поки хворий не зможе приймати їжу. Пацієнтам з зберігається ризиком кровотечі надалі призначають препарат всередину по 150 міліграм 2 раза/сут. Для профілактики кровотеч з верхніх відділів шлунково-кишкового тракту (ЖКТ) у хворих із стресовими виразками переважне введення препарату в/в поволі в початковій дозі 50 мг, з наступним безперервним внутрішньовенним вливанням 0125-025 мг/кг/год. у Пацієнтів з ризиком розвитку кислотної аспірації призначають 50 міліграм в/м або в/в поволі за 45-60 мін до загальної анестезії. Ентерально. Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки і доброякісна виразка шлунку у фазі загострення, післяопераційні виразки - 150 міліграм 2 раза/сут або 300 міліграм на ніч впродовж 4-х тижнів. У пацієнтів з незарубцевавшимися за цей термін виразками - продовження лікування протягом наступних 4-х тижнів. Профілактика рецидивів - 150 міліграм на ніч; для пацієнтів-курців - 300 мг на ніч. НПВС-гастропатия - 150 міліграм 2 раза/сут або 300 міліграм на ніч впродовж 8-12 тижнів; профілактика - по 150 мг 2 рази/добу. Ерозивний рефлюкс-езофагіт - 150 міліграм 2раза/сут або 300 міліграм на ніч впродовж 8 тижнів, при необхідності курс лікування продовжують до 12 тижнів. При II і III ст тяжкості рефлюкс-езофагита доза збільшують до 600 мг/сут в 4 прийоми протягом 12 тижнів. Тривала профілактична терапія - 150 міліграм 2 раза/сут. Для купірування больового синдрому - l50 міліграм 2 раза/сут впродовж 2-х тижнів. При недостатній ефективності лікування може бути продовжене в тій же дозі впродовж наступних 2-х тижнів. Синдром Золлінгера-Еллісона - початкова доза 150 мг 3 рази/добу, при необхідності - 6 г/добу. При хронічних епізодах диспепсії ранітідін призначають по 150 міліграм 2 раза/сут впродовж 6 тижнів. При профілактиці кровотеч із стресових виразок, рецидивуючих кровотеч у пацієнтів з кровоточить виразками парентеральне лікування можна замінити пероральним призначенням препарату в дозі 150 міліграм 2 раза/сут, як тільки починається харчування хворих через рот. Для профілактики розвитку синдрому Мендельсона - 150 міліграм за 2 ч до наркозу і напередодні увечері. Породіллям під час пологів призначають по 150 мг через кожні 6 ч. Діти. Для лікування пептичної виразки - 2-4 міліграми/кг 2 рази/добу; максимальна добова доза - 300 мг. Пацієнтам з порушенням функції нирок потрібна корекція режиму дозування. При кліренсі креатиніну (КК) менше 50 мл/мін при парентеральному введенні - 25 міліграм, при оральному прийомі - 150 мг/добу. Хворим, які знаходяться на гемодіалізі чергову дозу призначають відразу після закінчення гемодіалізу.

Побічні дії


З боку печінки і підшлункової залози - скороминущі і оборотні зміни функціональних печінкових тестів; рідко - гепатоцелюлярний, холестатичний або змішаний гепатит, гострий панкреатит. З боку системи кровотворення : рідко - оборотна лейкопенія, тромбоцитопенія; дуже рідко - агранулоцитоз, панцитопенія, гіпоплазія, аплазія кісткового мозку. Алергічні реакції рідко - кропив'янка, шкірний висип, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок, бронхоспазм, артеріальна гіпотонія. З боку серцево-судинної системи рідко - брадикардія, AV блокада, асистолія (при парентеральному введенні). З боку центральної нервової системи (ЦНС) і органів чуття рідко - головний біль, запаморочення; дуже рідко - оборотна сплутана свідомості і галюцинації, нечіткість зорового сприйняття, порушення акомодації. Рідко - артралгія, міалгія. Тривалий прийом великих доз - збільшення змісту пролактіну, гінекомастія, аменорея, зниження лібідо і статевого потягу. При передозуванні швидкорозчинними пігулками необхідно контролювати концентрацію натрію. У разі передозування проводять адекватну симптоматичну і підтримуючу терапію. Гемодіаліз - ефективний.

Протипоказання

Гіперчутливість, вагітність.

Взаємодія

Антациди, сукральфат порушують абсорбцію ранітидину. Пригнічує метаболізм у печінці феназону, амідопірину, гексобарбатала, пропранололу, діазепаму, лигнокаина, фенітоїну, теофіліну, варфарину. Сумісний з 0.9% р-ром натрію хлориду, 5% р-ром декстрози, 018% р-ром натрію хлориду, 4% декстрозою, 4.2 % р-ром натрію бікарбонату.

Особливі вказівки

Лікування ранітидином може маскувати симптоми, пов'язані з карциномою шлунка, тому перед початком лікування необхідно виключити наявність раки-виразки. Слід дотримуватися обережності пацієнтам, яким показано обмеження прийому натрію, пацієнтам з фенілкетонурією, при використанні швидкорозчинних шипучих пігулок, оскільки вони містять натрій і аспаркам. При печінковій недостатності - корекція режиму дозування. Ранітідін, як і все H2-блокатори, небажано різко відміняти (небезпека рецидиву виразкової хвороби). При тривалому лікуванні препаратом в ослаблених хворих в умовах стресу можливі бактеріальні ураження шлунка з подальшим поширенням інфекції.
Додати коментар