Виділення з носа

Виділення з носа
Синусит - запалення слизової оболонки однієї або декількох навколоносових пазух (верхньощелепних, гратчастих, клиноподібних та лобних). По тривалості проявів синуситу розрізняють гострий (до 3 місяців), рецидивуючий гострий (від 2 до 4 випадків гострого синуситу за рік) і хронічний (більше 3 місяців). У запальний процес частіше залучається верхньощелепна пазуха (гайморит). На другому місці за частотою стоїть запалення клітин гратчастого лабіринту (етмоїдит), потім лобової (фронтит) і клиновидної (сфеноидит) пазухи. Прояви синуситу залежать від віку хворого. У дітей молодшого віку протягом синуситу частіше не супроводжується якими-небудь проявами.
Синусит зазвичай проявляється закладеністю носа, слизовими або гнійними виділеннями з носа, болем в області пазухи. Нерідко захворювання протікає з підвищенням температури тіла, явищами інтоксикації (слабкість, головний біль, втрата апетиту), набряком щоки і очей з боку ураженої пазухи, біль у ділянці пазух, рясними гнійними виділеннями з носа. Синусит частіше розвивається після вірусної інфекції, хоча може бути і період загального поліпшення між вірусною інфекцією і проявами синуситу. Найпоширеніший ознака синуситу у дітей, особливо у дітей молодше 10 років, - постійні виділення з носа. Виділення з носа частіше бувають гнійними, але можуть бути і водянистими.
У дітей молодшого віку виділення з носа частіше носять слизовий або водянистий характер. У деяких випадках батьки відзначають неприємний запах з рота у дитини. Головний біль і біль у ділянці пазух є основними проявами синуситу у дорослих, а у дітей вони спостерігаються в одній третині випадків і зовсім рідкісні у дітей середнього та молодшого віку. Майже у половини дітей молодшого віку гострий синусит супроводжується гострим отитом. У дорослих є виділення з навколоносовій пазухи при пункції великої кількості бактерій. У дітей не рекомендується даний метод для діагностики синуситу. У дітей діагноз грунтується на проявах хвороби і лор-обстеження. З додаткових методів дослідження навколоносових пазух використовуються ультразвукове дослідження, рентгенографія в прямій і бічній проекції, комп'ютерна томографія, ядерно-магнітний резонанс. Інформативним методом є ендоскопічне дослідження навколоносових пазух.

При гострому вірусному синуситі не потрібно призначення протимікробних препаратів, а у хворих бактеріальним синуситом антибіотики є обов'язковою частиною лікування. Протимікробне лікування синуситу має бути спрямована на видалення збудника (відновлення стерильності пазухи), попередження розвитку ускладнень і переходу захворювання в хронічну форму. Препаратами вибору для лікування синуситу є амоксицилін і амоксиклав, цефуроксим. Альтернативними препаратами при синуситі є кларитроміцин, азитроміцин і доксициклін (застосовується у дітей старше 8 років).
Протимікробна терапія рецидивуючого та хронічного синуситу принципово не відрізняється від терапії гострого. Лікування повинно бути комплексним, поєднуватися з хірургічними методами. Обов'язковим є виконання пункції навколоносовій пазухи. Дітям дошкільного віку антибіотики бажано призначати у вигляді суспензій або сиропів. Тривалість лікування синуситу, як правило, залежить від форми та ступеня тяжкості перебігу хвороби. При гострому синуситі протимікробне лікування проводиться в середньому протягом 7-10 днів, при загостренні хронічного синуситу - до 3 тижнів. У більшості випадків, при правильному призначенні антимікробної терапії спостерігається значне поліпшення стану протягом 48-72 годин.
Додати коментар