Імуноферментний аналіз і дослідження хвороб

Імуноферментний аналіз і дослідження хвороб являє собою вид лабораторного дослідження, в основу якого покладена імунологічна реакція за типом «антиген-антитіло». На сьогоднішній день відомо кілька десятків модифікацій даного методу дослідження.
Свою назву імуноферментний аналіз отримав завдяки використанню ферментативної мітки, яка вводиться в один із компонентів імунологічної реакції. При взаємодії специфічного антитіла з антигеном відбувається активація ферменту, і саме кількість утворених продуктів кольоровий (ферментативної) реакції, що визначається за інтенсивності їх забарвлення, дозволяє оцінити кількість антигенів або антитіл у взятому для дослідження матеріалі. Таким чином, імуноферментний аналіз дозволяє провести якісну і кількісну діагностику певної інфекції.

Останнім часом популярність імуноферментного аналізу істотно зросла, що пояснюється високою специфічністю і різноманітністю використовуваних тест-систем. Для даного виду дослідження в якості матеріалу використовується плазма або сироватка венозної крові, забір якої проводиться натщесерце. Найчастіше імуноферментний аналіз застосовується для виявлення в крові антитіл, які виробляються імунною системою людини у відповідь на потрапляння в організм антигенів збудників різних захворювань. Однак за допомогою даного методу дослідження можна виявляти і антигени збудників всіляких інфекції у даної біологічної рідини.

У сучасній медицині метод імуноферментного аналізу хвороб використовується для діагностики різних захворювань вірусної і бактеріальної природи, для виявлення аутоантитіл, визначення рівня гормонів і для знаходження маркерів онкопатології. На сьогоднішній день специфічність і чутливість даного лабораторного методу оцінюється як мінімум в 10%. Специфічність деяких сучасних тест-систем імуноферментного аналізу, зокрема тест-систем рекомбінантного типу, стабільно наближається до 100%. Слід зазначити, що виявлення методом імуноферментного аналізу антигену збудника того чи іншого захворювання, на відміну від вірусологічних і бактеріологічних методів дослідження, не залежить від його життєздатності. Тобто антигени будуть знайдені за допомогою тест-систем ІФА і в тому випадку, якщо збудник продовжує свою життєдіяльність, і тоді, коли в результаті лікування або за рахунок внутрішніх резервів організму збудник був знешкоджений.

Разом з тим негативний результат при виявленні антитіл до антигенів збудника тієї або іншої інфекції та хвороб не може бути гарантією того, що людина здорова, так як імунна відповідь формується протягом певного часу, що і визначає рекомендації проводити імуноферментний аналіз в динаміці, як мінімум двічі через часовий проміжок, який становить 2-3 тижні. Не можна забувати і про те, що можливі ситуації отримання псевдонегативних і псевдопозитивних результатів, оскільки виявлення імуноглобулінів свідчить про наявність антитіл до збудника захворювання, а не про присутність в організмі самого збудника. За допомогою спеціальних тест-систем імуноферментного аналізу можна виявляти антитіла, що належать до різних класів імуноглобулінів, так і проводити кількісний аналіз імуноглобулінів певного класу. Використовуючи тест-системи, що дозволяють виявляти імуноглобуліни, що відносяться до різних класів, можна з високою йязицірністю судити про стадії інфекційного процесу, оскільки імуноглобуліни виробляються організмом людини в строго визначеної послідовності.

Імуноглобуліни, що відносяться до класу М, виробляються імунною системою людини раніше за всіх при інфікуванні, але їх рівень швидко знижується при елімінації збудника. Зовсім інакше поводяться імуноглобуліни, що належать до класу G. Вони виробляються значно пізніше при інфікуванні, але циркулюють в організмі людини і після одужання. Особлива увага приділяється в ході імуноферментного аналізу иммуноглобулину класу А, а також його співвідношення з імуноглобулінами, які належать до класів М і G. Припустити повторне зараження можна при високих концентраціях імуноглобулінів А і М, а про перехід гострого процесу в хронічний свідчать підвищені титри імуноглобулінів G і А. Таким чином, виявлення імуноглобулінів певного класу дозволяє оцінити динаміку інфекційного процесу. Як і будь-який інший метод лабораторної діагностики, імуноферментний аналіз має свої переваги і недоліки.

Серед незаперечних переваг даного методу діагностики хвороб широкий спектр виявляються з його допомогою інфекцій, швидкість проведення лабораторного дослідження; відносна простота методики; можливість здійснення об'єктивної оцінки, сили імунної відповіді організму на антигени збудника, встановлення фази інфекційного процесу, відстеження динаміки імунної відповіді. Серйозним недоліком імуноферментного аналізу є визначення імунної реакції людського організму на збудника інфекційного захворювання, а не виявлення власне самого збудника, в результаті чого ІФА віднесений до непрямим діагностичним методам.
Додати коментар