Діагностика алергії

Діагностика алергії Для кожного алергічного захворювання існує свій план обстеження, однак у будь-якому випадку діагноз ставиться тільки на підставі комплексного обстеження.

Для діагностики будь-якого алергічного захворювання слід зібрати анамнез (історію) захворювання, провести фізикальне обстеження, шкірні проби, провокаційні тести, елімінаційних тести та лабораторні дослідження.

Під час збору анамнезу лікар-алерголог цікавиться скаргами пацієнта, розпитує, як почалося захворювання, як воно розвивалось, чи є подібні захворювання у родичів, а також про уязика побуту і роботи.

При проведенні шкірних проб, на шкіру методом подряпини наносяться або внутрішньошкірно уколом вводяться певні алергени. Почервоніння шкіри і розвиток набряку свідчить т про наявність алергії.

Дослідження специфічних антитіл Ig E проводиться на основі аналізу крові на антитіла, які відповідальні за розвиток алергічної реакції.

Якщо ці методи не допомагають у постановці діагнозу, проводять провокаційні тести. Цей вид досліджень проводять тільки в стаціонарі під суворим лікарським контролем. Проведення провокаційних тестів передбачає введення невеликої кількості алергену під язик, ніс або безпосередньо бронхи. Якщо реакція на алерген виявляється позитивною, вона може розвинутися настільки бурхливо, що може знадобитися термінова медична допомога.

Елімінаційних тести використовуються у разі, якщо пацієнт контактує з алергеном постійно. Цей метод передбачає виключення алергену - елімінацію. Наприклад, якщо є підозра, що алергію викликає певний продукт, то його на час виключають з раціону харчування. Поліпшення стану хворого говорить про те, що даний продукт є причиною алергічної реакції.

Лабораторні дослідження дозволяють припустити можливу причину алергії.

У будь-якому випадку, як ми вже говорили, точний діагноз можна поставити тільки в результаті комплексного обстеження.
Додати коментар