Гіпотрофія у дітей (хронічні розлади харчування)

Гіпотрофія у дітей (хронічні розлади харчування)
Гіпотрофія, або хронічні розлади харчування, зустрічаються переважно в грудному віці і характеризуються різним ступенем виснаження дитячого організму. При гіпотрофії знижується маса тіла дитини , стоншується і навіть зникає підшкірно-жировий шар, порушується травлення, обмін речовин, погіршується діяльність нервової системи, послаблюються захисні сили організму.
Гіпотрофії створюють несприятливий фон для перебігу інфекційних захворювань, сприяють виникненню ускладнень, погіршують прогноз. Тяжкі форми гіпотрофії становлять пряму загрозу для життя дитини, тому успішно лікувати їх можна тільки в умовах стаціонару.

Ступінь гіпотрофії



За своїм походженням гіпотрофія буває вродженою і набутою. В залежності від клінічних проявів захворювання розрізняють три ступені гіпотрофії:

  • 1 ступінь (легка форма), дефіцит маси тіла складає 10-20%;

  • 2 ступінь (середньотяжка форма), дефіцит маси тіла дорівнює 20-40%;

  • 3 ступінь (тяжка форма), дефіцит маси тіла досягає 40%.


  • Вроджена гіпотрофія є наслідком внутрішньоутробних порушень розвитку ембріона і плода, також захворювань вагітної жінки (ендокринних, серцево - судинних, ниркових та інших). Хронічні розлади харчування - характерна ознака деяких спадкових захворювань (муковісцидозу, целіакії та інших), при яких порушуються ферментні системи, а також обмін речовин.
    Придбана гіпотрофія розвивається вже після народження дитини, найбільш часто на основі неправильного вигодовування, годування дитини - природного, змішаного або штучного. Особливо великий ризик виникнення гіпотрофії при штучному вигодовуванні.
    Нерідко причиною виникнення гіпотрофії у немовлят є так звана гіпогалактія, тобто зниження функції грудних залоз матері-годувальниці, аж до повного припинення цієї функції.
    У дітей перших місяців життя гіпотрофія нерідко розвивається у тісному зв'язку з інфекційними захворюваннями та затяжними інтоксикаціями організму

    Лікування гіпотрофії у дітей


    Основу лікування будь-якої форми гіпотрофії і в будь-якому віці становить, насамперед, правильно побудована програма лікувального харчування дитини, яку складає дитячий лікар з урахуванням індивідуальних особливостей хворого.
    Лікар також здійснює постійний контроль за процесом лікувального харчування і при необхідності вносить корективи в нього, враховує ефективність усіх дієтичних призначень. Через кожні 7-10 днів лікар-педіатр робить розрахунок необхідної лікувально раціону, враховує динаміку захворювання.
    При всіх формах гіпотрофії лікувальне харчування проводять у два етапи:


  • перший етап - дуже обережне часте годування хворої дитини маленькими порціями їжі з урахуванням витривалості організму та функціональних можливостей травної системи;

  • другий етап - розширення лікувальної дієти, збільшення маси їжі, яку здатний засвоїти дитина і при цьому не спостерігається будь-яких небажаних побічних явищ. В процесі лікувального харчування дитини систематично зважують, стежать за характером стільця, при необхідності проводять лабораторні дослідження калу, крові і сечі.


  • При гіпотрофії 1 ступеня кількість їжі призначають з урахуванням необхідної потреби організму дитини того чи іншого віку. При гіпотрофії 2-3 ступеня і початку курсу лікувального харчування обсяг пропонованої хворому їжі зменшують за порівняння з належною віковою нормою на 30%, а потім послідовно збільшують до 405060 7080 і 100%.
    Ця схема, зрозуміло, є орієнтовною, оскільки процес поступового розширення лікувальної дієти регламентується суто індивідуально. Лікар-педіатр розраховує необхідну для хворої дитини добову кількість білків, жирів і вуглеводів.
    При цьому враховують, що в процесі природного вигодовування до введення прикорму кількість білка, яка вживається дитиною, на 1 кг маси тіла дитини має становити 2-25 м, а після введення прикорму - 3-35 р. Якщо дитина знаходиться на змішаному або штучному вигодовуванні, кількість білка збільшується до 35-4 м, але не більше.
    Кількість жиру при всіх видах вигодовування з розрахунку на 1 кг маси тіла дитини на добу в першому півріччі життя становить 6-6.5 м, у другому півріччі - 55-6 р. Однак на початку курсу лікувального харчування кількість жиру в дієті хворого дитини дещо обмежується, а потім поступово доводиться до потрібних величин.
    В даний час при лікуванні гіпотрофії у процесі дієтотерапії використовуються дієтичні продукти - «Енпит білковий» та «Енпит жирової». На початку курсу лікувального харчування застосовують «Енпит білковий», а по мірі підвищення активності функції органів травлення додатково в раціон включають «Енпит жирової», який готують у вигляді 15% розчину і спочатку призначають не більше 10 мл на добу, поступово збільшуючи добову кількість до 50 мл.
    Курс лікування з введенням в лікувальне харчування «Енпита білкового» становить від 2 тижнів до 2 місяців. Після перерви в 1-3 місяці курс лікування можна повторити. Тривалість застосування «Енпита жирового» і його кількість, що вводиться в добу, призначає лікар-педіатр з урахуванням вмісту жиру в добовому раціоні дитини та індивідуальних можливостей дитини перетравлювати це кількість жиру.
    Вуглеводи при гіпотрофії 1-3 ступеня призначають з розрахунку 12-14 г на кг маси тіла на добу (на першому етапі лікування гіпотрофії можна навіть більше бо саме в цей період обмежується вживання жиру).
    На другому етапі лікування гіпотрофії енергетична цінність раціону дитини на 1 кг маси тіла на добу у віці до 3 місяців становить 120-125 ккал (502-523 кДж) 35-6 місяців - 115-120 ккал (481-502 кДж), 65-9 місяців - 115 ккал (461-481 кДж), 95-12 місяців - 100-110 ккал (419-461 кДж). Якщо дитина знаходиться на змішаному або штучному вигодовуванні, енергетична цінність добового раціону повинна бути збільшена на 5-10% на добу.
    Найкращим молоком для дітей, хворих гіпотрофією, є материнське або донорське молоко. Найбільш цінними продуктами при змішаному і штучному вигодовуванні (особливо при наявності ознак диспепсії) є молочнокислі продукти, приготовані на основі «Виталакта» і «Виталакта ДМ», а також ацидофільні суміші «Малютка» і «Малюк». При гіпотрофії використовують і прісні адаптовані молочні суміші «Малютка», «Детолакт», «Малюк», «Роболакт», «Віталакт» та ін.
    Для корекції білків використовують білковий энпит, ацидофільне молоко для корекції жирів - жирової энпит, рослинні масла, вершки. Додаткове кількість вуглеводів можна вводити за рахунок цукрового сиропу, фруктових і овочевих соків і пюре.
    Діти, хворі гіпотрофією, потребують підвищених кількостях вітамінів групи В, вітамінів Л, Е, С та ін Їх вводять у вигляді спеціальних вітамінних препаратів і продуктів, що містять ці вітаміни (фруктові і овочеві соки і пюре та ін).
    Фруктові соки допустимо вводити у раціон хворих гіпотрофією з місячного віку, починаючи з 3-5 крапель і до віку 3 місяців доводячи кількість введеного в добу соку до 30 мл. Фруктове пюре починають включати в раціон хворого з півторамісячного віку і до 3-35 місяців доводять його кількість до 30-35 р.
    При природному вигодовуванні з 35 місяці і при штучному і змішаному вигодовуванні з 45 місяця дітям, хворим гіпотрофією, дозволяється вводити прикорм у вигляді овочевого пюре: починають з 1-2 чайних ложок і протягом 10-14 днів доводять до 100-120 м (якщо дозволяє стан дитини, тобто за відсутності будь-яких побічних реакцій на таку їжу).
    Багато вітамінів та інших біологічно цінних речовин містить яєчний жовток; його можна давати хворим дітям у вареному вигляді; починаючи з 3-місячного віку, вводять у раціон кількість 1/8 жовтка і поступово доводять до 1/2 жовтка в день (дрібно розтираючи і додаючи в пюре, каші та інші страви).
    З 4-місячного віку в раціон дитини вводять домашній сир, починаючи з невеликих кількостей і поступово доводячи до 30-40 г на добу. Різні каші (манну, рисову, гречану, вівсяну) вводять в раціон дитини, хворого гіпотрофією, при штучному вигодовуванні з 45 місяці і при природному вигодовуванні з 55 місяця. В лікувальну дієту хворого м'ясний бульйон включають з 7 місяців, м'ясо в протертому вигляді - з 7-75 місяця (переважно яловиче).
    При важких формах гіпотрофії дієтотерапія поєднується з медикаментозним лікуванням, масажем, гімнастикою, фізіотерапією й іншими методами лікування.
    Додати коментар