Левоміцетин - показання до застосування Левоміцетину при інфекціях

Левоміцетин (хлорамфенікол) випускається у формі таблеток по 025 і 05 грама.
Препарат є антибіотиком і відпускається за рецептом лікаря.
Активне речовиною Левоміцетину є хлорамфенікол.
У число допоміжних речовин входять повідон, картопляний крохмаль, кальцію стеарат, тальк і колідон CL-M.
Цей бактеріостатичний антибіотик широкого спектру дії, порушує синтез білка в клітині мікроорганізму при перенесенні амінокислот рибонуклеиновыми кислотами на рибосоми.
Показаннями до застосування Левоміцетину є інфекції жовчовивідних і сечовивідних шляхів , спричинені мікроорганізмами чутливими до препарату.
Левоміцетин вигідно відрізняється тим, що він виявляє ефект відносно бактерій, які стійкі до тетрацикліну, пеніциліну, сульфаніламідів.
Препарат виявляє активність щодо Shigella dysenteriaе, Escherichia coli, Shigella flexneri, Shigella sonnei, Shigella boydii, Staphylococcus spp., Salmonella spp. Streptococcus spp. Neisseria meningitidis, Proteus spp., Neisseria gonorrhoeae, Rickettsia spp., Burkholderia pseudomallei, Treponema spp., Chlamydia spp. Leptospira spp., Coxiella burnetii, Klebsiella pneumonia, Ehrlichia canis, Haemophilus influenzae.
Однак Левоміцетин не діє на кислотостійкі бактерії і анаероби, які стійкі до метициліну штами стафілококів , Enterobacter spp., Acinetobacter spp., Serratia marcescens, Pseudomonas aeruginosa, гриби та найпростіші.
Слід зазначити, що стійкість мікроорганізмів до Левоміцетину розвивається повільно.
Засіб добре проникає в тканини і рідини організму.

Протипоказання препарату


До числа протипоказань відносять індивідуальну непереносимість компонентів препарату, пригнічення кістковомозкового кровотворення, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, гострий інтерміттируючую порфирія, ниркову і печінкову недостатність , вагітність, грудне вигодовування, дитячий вік.
Пацієнтам, які раніше лікувалися цитостатичними препаратами або отримували променеву терапію Левоміцетин призначають з обережністю.








Дози і спосіб застосування Левоміцетину


Засіб принимаюи внутрішньо за півгодини до прийому їжі, але при розвитку нудоти і блювоти його можнопринять через годину після прийому їжі. Слід призначати до чотирьох разів на добу.
Разова доросла доза становить 025-05 грама, добова – до двох грамів. При важкому перебігу інфекцій в умовах стаціонару можливе призначення підвищеної дози до чотирьох грамів на добу. При цьому слід контролювати стан крові і роботу печінки і нирок в.
Показання до застосування Левоміцетину в курсі лікування становить вісім-десять днів.
Можливі і деякі побічні ефекти, такі, як нудота і блювання, диспепсія, діарея, дерматит, подразнення слизової оболонки рота і зіва, дисбактеріоз.
Від органів кровотворення можуть виникнути реакції у вигляді лейкопенії, ретикулоцитопении, тромбоцитопенії, гранулоцитопенія, еритроцитопенія. З боку нервової системи можливі депресія, психомоторні розлади, периферичний неврит, сплутаність свідомості, зорові і слухові галюцинації, неврит зорового нерва, погіршення зору та слуху, головний біль.
Крім того можливі шкірні висипання, ангіоневротичний набряк і вторинна грибкова інфекція.
При передозуванні виникають шлунково-кишкові розлади, пригнічення кістковомозкового кровотворення, ураження печінки та нирок, ретинопатія та нейропатія. Для виходу з цих станів застосовують гемосорбцію.
Додати коментар