Реографія

Що таке реографія

Реографія або импендансплетизмография – метод дослідження стану судин і кровонаповнення органів, в основі якого лежать коливання електричного опору тканин організму. Головна причина зміни електроопору органів людини полягає в зміні їх кровонаповнення. Під час систоли (скорочення серця) та діастоли (розслаблення) у кожному органі змінюється кількість крові, за рахунок чого змінюється і здатність тканини або органу проводити електричний струм.

Застосовують цей метод дослідження при діагностиці різноманітних судинних порушень в головному мозку, кінцівках, легенів, печінки.

Хто призначає реографию

З допомогою реографії можна досліджувати багато органів, тому до призначення цієї процедури вдаються лікарі різних спеціальностей. Так, реовазографию (РВГ) кінцівок призначає судинний хірург для дослідження стану артерій і вен ніг і рук. Офтальмореографию (показує стан кровотоку в судинах очного яблука) призначають лікарі-офтальмологи. За допомогою реоенцефалографії лікарі-неврологи і нейрохірурги визначають стан мозкового кровотоку.

У кардіології реографія використовується для дослідження функції серця, в гастроентерології з її допомогою визначають кровонаповнення печінки. Лікарі-пульмонологи з допомогою реографії грудної клітини можуть судити про стан легеневого кровотоку.

Підготовка до проведення реографії

Спеціальної підготовки до цієї процедури не потрібно. Виконує її лікар функціональної діагностики. Реографы (апарати для проведення дослідження) використовуються частіше всього в поліклініці, але і у великих спеціалізованих стаціонарах можна пройти реографию різних органів.

Як проводиться реографія

Особливості проведення цієї процедури визначаються тим, який конкретно орган лікар планує обстежити. Однак принцип всіх різновидів реографії один – на досліджувану область накладають електроди, підключені до реографу. Одні електроди є джерелом змінного струму низької напруги з частотою 20-300 кГц, а інші представляють собою реєструючий елемент. Використовується струм абсолютно безпечний для людини та його вплив на організм ніяк не відчувається. Для зменшення кількості перешкод і підвищення точності дослідження електроди змочують фізіологічним розчином.

Під час дослідження через орган пропускають струм і проводять реєстрацію опору тканини з допомогою реографа. Результат дослідження – крива, що відображає зміну опору тканини.

Чи є протипоказання до проведення реографії?

Протипоказань до цій процедурі немає, так як вона неінвазивна і абсолютно безпечна для пацієнта.

Інтерпретація результатів реографії

У нормі будь реограми (реовазограмма, реоэнцефалограмма та ін) має вигляд хвилястої кривої. Підйом кривої свідчить про артеріальному кровотоку, а плавний її спуск – про венозному. При аналізі реограммы лікар визначає безліч параметрів, таких як: крутизна підйому, регулярність кривий, форма повторюваних ділянок. Наявність нехарактерних змін дозволяє запідозрити і підтвердити патологію кровопостачання відповідного органу.

При дослідженні внутрішніх органів лікар може виявити збільшення кровотоку, зменшення кровотоку, підвищення кров'яного тиску в органі. Проведення реографії кінцівок дозволяє діагностувати облітеруючий ендартеріїт, атеросклеротичне ураження кінцівок.

У чому полягає важливість реографії

Реографія, як метод дослідження, зручна в плані виконання, безпечна для пацієнта. Вона дозволяє отримати важливі дані, які у поєднанні з результатами інших методів дослідження дозволяють встановити клінічний діагноз і призначити необхідне лікування.
Додати коментар