Ректороманоскопія

Що таке ректороманоскопія?

Ректороманоскопія — це огляд слизової оболонки сигмоподібної кишки і прямої кишки з використанням спеціального ендоскопічного приладу (ректороманоскопа). Під час процедури проводять також пальцеве дослідження анального каналу. З допомогою ректороманоскопії можна виявити патологію цього відділу кишечника, взяти матеріал для лабораторного дослідження, а також видалити деякі новоутворення, наприклад, поліпи.

Показання до проведення ректороманоскопії

Дослідження призначають для виявлення запальних захворювань прямої і сигмовидної кишки, неспецифічного виразкового коліту, геморою, поліпів, гіпертрофії анальних сосочків. При проведенні ректороманоскопії візуалізуються тріщини, свищі і абсцеси в області прямої кишки і анального каналу.

Скаргами, при яких призначають це дослідження, є порушення стільця, наявність різних домішок (слизу, гною, крові), біль в нижніх відділах живота, а також випадіння прямої кишки під час дефекації.

Хто направляє на ректороманоскопію, і де можна пройти процедуру?

Направляють на дослідження проктологи, гастроентерологи та онкологи. Пройти його можна в будь-якому медичному закладі, має ректороманоскоп і спеціаліста відповідної кваліфікації.

Протипоказання до проведення ректороманоскопії та її можливі ускладнення

Абсолютних протипоказань до процедури практично немає. Її не рекомендують проводити при наявності гострих запальних процесів або опіків в області заднього проходу, при істотно звужують просвіт кишечника пухлинах, а також при загальному тяжкому стані пацієнта. Інформативність ректороманоскопії знижується у разі проведення її після дослідження шлунково-кишкового тракту з барієм, так як залишки останнього ускладнюють огляд.

Ускладненнями ректороманоскопії є кровотеча і перфорація кишечнику.

Підготовка до ректороманоскопії

Методику підготовки до процедури лікар визначає індивідуально для кожного пацієнта. Вона включає в себе обмеження вживання деяких продуктів і очищення кишечника. Найчастіше протягом 1-2 днів потрібно утриматися від вживання фруктів і овочів і збільшити кількість випивається рідини. Зазвичай процедуру проводять натщесерце, а за 3-4 години до її початку пацієнту ставлять очисну клізму. Іноді проводити клізму лікар не рекомендує.

Методика проведення ректороманоскопії

Для проведення дослідження пацієнт повинен або прийняти колінно-ліктьове положення, або лягти на лівий бік і притиснути до живота зігнуті ноги. Спочатку лікар пальпує слизову оболонку прямої кишки-анальний канал. Він просить пацієнта в цей час глибоко і повільно дихати ротом.

Лікар змащує ректороманоскоп вазеліновим маслом і повільно і обережно просуває його в пряму кишку, а потім — в сигмовидну. В разі наявності перешкод в кишечнику, що утруднюють його візуалізацію, лікар знімає окуляр ректороманоскопа і вводить в отвір приладу ватний тампон для очищення просвіту кишечника. Рідкі калові маси, кров і слиз видаляє за допомогою електровідсмоктувача.

При необхідності за допомогою стерильного ватного тампона, щітки або біопсійних щипців лікар бере з кишечника матеріал для лабораторного дослідження. За допомогою спеціальної коагуляційної петлі, введеної через ректороманоскоп, він може видалити поліпи (при їх наявності).

Розшифровка результатів ректороманоскопії

У нормі внутрішня оболонка сигмовидної кишки має світлий рожево-оранжевий колір і утворює півмісяцеві складки. Внутрішня оболонка прямої кишки з-за густої судинної мережі має червоний колір. Дві нижні третини анального каналу покриті коричнево-сірою шкірою (анодермой).

Лікар докладно описує стан стінок і просвіту сигмовидної і прямої кишок, а при виявленні новоутворень — їх розміри та структуру. Отримані результати дослідження необхідно надати лікарю, направив на ректороманоскопію.
Додати коментар