Зондування шлунка

Як проводиться зондування шлунка?

Зондуванням шлунка називається введення в його порожнину через рот або через ніс довгої гумової трубки (зонда). Воно може проводитися як з діагностичною, так і з лікувальною метою. За результатами процедури оцінюють функцію шлунка та стан його слизової оболонки. Розрізняють два варіанти проведення процедури — одномоментний і фракційний. В першому випадку вміст шлунка аспіріруют (відсмоктують) одноразово, у другому випадку беруть для подальшого аналізу кілька порцій шлункового соку.

Одномоментне зондування застосовують найчастіше в лікувальних цілях, наприклад, для промивання шлунка. При цьому в шлунок вводять зонд довжиною близько 80 см, що має внутрішній просвіт близько 8 мм. Фракційне зондування проводять з діагностичною метою. Просвіт зонда при цьому становить 2-3 мм, а його довжина — близько 110-150 див.

Показання до проведення зондування шлунка

Показаннями до проведення зондування шлунка є хронічний гастрит, виразкова хвороба, різні порушення функції шлунка (ахлоргідрією, «роздратований шлунок» та ін) і дванадцятипалої кишки. Аналіз шлункового вмісту необхідний для постановки діагнозу та призначення ефективного лікування.

Направляють на дослідження найчастіше гастроентерологи. Пройти його можна як в поліклініці, так і в гастроентерологічному відділенні багатопрофільного медичного центру.

Протипоказання до виконання зондування шлунка

Протипоказаннями до проведення процедури є шлункова кровотеча, розширення вен стравоходу, гіпертонічна хвороба. Тільки в разі крайньої необхідності дослідження проводять жінкам при вагітності. Також існує безліч протипоказань до використання лікарських стимуляторів секреції, необхідних для правильного проведення фракційного зондування. Такими протипоказаннями є цукровий діабет, ниркова або печінкова недостатність, деякі серцево-судинні захворювання.

Підготовка до зондування шлунка

Для підготовки до фракційного зондування пацієнт напередодні і в день дослідження повинен відмовитися від куріння. За добу до проведення дослідження лікар зазвичай скасовує багато впливають на секрецію шлунка лікарські препарати. Як мінімум за 14 годин до процедури необхідно відмовитися від прийому їжі. Безпосередньо перед проведенням зондування потрібно зняти зубні протези.

Методика проведення зондування шлунка

Процедуру проводять найчастіше в положенні пацієнта сидячи. Вологий теплий зонд вводять спочатку в глотку за корінь язика. Потім пацієнта просять робити ковтальні руху для просування зонда в шлунок. При наявності вираженого блювотного рефлексу лікар вводить зонд через ніс. Коли зонд вже знаходиться в зоні дослідження, його фіксують у цьому положенні за допомогою спеціальних затискачів.

Найчастіше на початку процедури повністю відкачують міститься в шлунку сік. Протягом години через певні проміжки часу забір шлункового соку повторюють. Так оцінюють базальну секрецію. Потім пацієнтові вводять лікарський препарат, що стимулює секрецію, і з інтервалом в 15 хвилин за допомогою шприца або спеціального відсмоктування продовжують витягувати шлунковий сік.

Розшифровка результатів дослідження

Всі порції шлункового соку, отримані за допомогою зондування, лікар оцінює візуально, а потім відправляє в лабораторію для дослідження. У нормі шлунковий сік майже безбарвний і має рідку консистенцію. Про наявність гастриту свідчить підвищення його в'язкості і тягучості, що пояснюється збільшенням кількості слизу в шлунку. При забросе в шлунок жовчі з дванадцятипалої кишки сік набуває зелений або жовтий колір, при кровотечі — червоний або коричнево-чорний. При виявленні червоної крові в шлунковому соку дослідження негайно припиняють і вживають заходів до зупинки кровотечі.

Результати дослідження необхідно передати своєму лікареві.
Додати коментар