Хронічна серцева недостатність

Хронічна серцева недостатність


Хронічна серцева недостатність (ХСН) є найбільш загальнопоширеною причиною інвалідизації і смерті людей з серцево-судинними хворобами. За матеріалами національних реєстрів європейських країн показник общераспространенности ХСН серед дорослого населення перебуває в межах чотирьох відсотків і підвищується пропорційно віку, включаючи більше десяти відсотків серед людей старше шістдесяти шести років. Крім значної поширеності, для ХСН характерні також високий рівень госпіталізації та несприятливий прогноз: понад 50% хворих помирають через 5 років після виникнення перших ознак ХСН. У більшості держав світу, в тому числі і в Росії, зростає питома вага населення старших вікових груп, питання вивчення ХСН набуває все більшої актуальності. Найпопулярнішими етіологічними факторами ХСН є артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця та їх поєднання.
Хронічна серцева недостатність лікування
Відомо, що продукти пероксидації ліпідів (ПОЛ) змінюють процеси поділу і росту клітин, викликають набухання і навіть розпад мітохондрій, дезактивують тіоловою ферменти, які беруть участь у диханні і гліколізі, окислюючи SH-групи білків, токофероли, фосфоліпіди. В останні роки доведена роль системної запальної відповіді за прогресування ХСН. За результатами одного з проведених досліджень, зміни функціонального стану печінки виявлено у 61% хворих II А стадії і у всіх хворих ііб стадії ХСН. У хворих ііб стадії ХСН вираженими були холестатичний, цитолітичним і мезенхимально-запальний синдроми, а також розвиток гепатоцелюлярної недостатності. У хворих на ПА стадії ХСН у 426% випадків переважав холестатичний синдром. У хворих з ХСН характерними були порушення в системі ПОЛ - антиоксидантний захист, формування системної запальної відповіді, що супроводжувалося розвитком метаболічної інтоксикації і було більш вираженим у хворих з ІІ Б стадією ХСН. Виявлено зв'язок патогенетичних ланок прогресування ХСН з порушенням функціонального стану печінки. Таким чином, набуті результати вказують на необхідність диференційованого застосування гепатопротекторної терапії вже на перших стадіях патологічного процесу з метою попередження прогресування захворювання, підвищення ефективності лікування та зменшення рефрактерності до терапії у хворих з ХСН.
Додати коментар