Гомеопатичні засоби при щитовидній залозі

Як не дивно, гомеопатичні засоби застосовуються не тільки при легкій формі захворювань щитовидної залози, але і в складних випадках, наприклад при аутоімунному тиреоїдиті, важкому перебігу тиреотоксикозу та гіпотиреозу, що пов'язано з особливою активністю цих ліків. Гомеопатичні засоби також регулюють обмінні процеси, метаболізм мікроелементів, зокрема йоду. Не будучи безпосереднім джерелом йоду, гомеопатичні препарати коригують його засвоєння і включення в обмін, коли звичайні джерела йоду не приводять до належного результату. Поговоримо у публікації про відомі гомеопатичні засоби при щитовидній залозі та її лікування.
Гомеопатія - це терапевтична система, заснована німецьким лікарем Фрідріхом Християном Самюелем Ганеманом (1755-1843) у другій половині XVIII ст. Саме поняття «гомеопатія» означає «лікування тим, що викликає ефект, подібний самому страждання» («гомеос» - подібний, «патос» - страждання). Якщо підходити до питання точніше, С. Ганеман виділив гомеопатію як самостійний спосіб лікування, спираючись на історію медицини й власний експеримент.

При підвищеній функції щитовидної залози застосовуються гомеопатичні препарати йоду і солей йоду, органічні йодовмісні засоби (фукус, спонгия, бадяга), тиреоидинум в середніх (З 30) і високих (З 200) розведеннях з великими інтервалами (1-3 тижні). При зниженій функції щитовидної залози і зобі на тлі нормальної або зниженої функції щитовидної залози застосовуються ті ж препарати в низьких (З 12) розведеннях з невеликими інтервалами (1-5 днів), а також графитес. При м'якому зобі застосовують гомеопатичний йод і його сполуки, органічні йодовмісні засоби (фукус, спонгия, бадяга), тиреоидинум, скрофулярию.

При колоїдному зобі, коли виявляється м'яка зерниста консистенція щитовидної залози, застосовують спонгию і хедера хелікс. При щільному зобі (фіброзному) з нормальною або зниженою функцією щитовидної залози показано кальцій карбоникум, ляпіс альбус, бариум йодатум, карбо анималис, кониум. При щільному (фіброзному) зобі переважно з гіперфункцією щитовидної залози показано кальцій йодатум, кальцій флюорикум, бромум, ацидум флюорикум.
При вузловому зобі з нормальною функцією щитовидної залози можна застосовувати бадягу, фукус, хедера хелікс, спонгию, тиреоидинум.

При кістах щитовидної залози застосовують аурум йодатум, бариум йодатум, кониум. При вираженій і розширеної судинної сітки щитовидної залози показано гамамеліс і аурум йодатум. В рамках загальноприйнятої терапії злоякісних пухлин, а також в якості протирецидивного лікування після операції можна за погодженням з лікарем застосовувати будь-яким з наступних препаратів: кальцій флюорикум, кониум, ацидум флюорикум. Так як для багатьох назви гомеопатичних препаратів здаються незвичними, хоча за ними часто ховаються цілком відомі рослини, мінеральна сировина та ін., доведеться дещо відійти від звичного написання тільки латинських назв. Тому спочатку йде деяку подобу транскрипції, тобто назву препарату українською мовою.
Додати коментар