Хронічне шкірне захворювання імпетиго

Хронічне шкірне захворювання імпетиго характеризується утворенням на поверхні шкіри невеликих гнійних пухирців, заповнених прозорою рідиною. Збудником цієї недуги виступає стрептокок, найчастіше імпетиго можна спостерігати у людей з ніжною шкірою, переважно маленьких дітей і жінок. Нерідко розвитку захворювання передують мікротравми шкіри, забруднення, інфікування. Утворюються фліктени (бульбашки) є характерною ознакою захворювання, яке в самому початку проявляється утворенням червоних плям на шкірі, згодом утворюються бульбашки, які з часом підсихають і перетворюються в струпи. Потім ці кірочки відпадають, на їх місці залишається пляма рожевого кольору, крім того, вони можуть розкриватися, утворюючи на шкірному покриві ерозію, підсихаючою в скоринки. Таке перетворення займає близько 5-6 діб, інфекція поширюється на здорові ділянки шкірного покриву, що тягне за собою численні висипання.
Це хронічне шкірне захворювання здатне охоплювати досить великі ділянки шкіри, якщо імпетиго не лікувати, вогнища ураження локалізуються на кистях рук, обличчя, а також інших відкритих ділянках тіла. Фактори ризику виникнення недуги - волога тепла погода, теплу пору року, ушкодження шкірного покриву (у тому числі укуси комах), недотримання правил особистої гігієни, неправильне харчування, дерматит і т.д. Як вже було зазначено, дане хронічне шкірне захворювання викликає стрептокок (бета-гемолітичний), стафілокок (золотистий), імпетиго прекрасно розвивається в умовах загальної антисанітарії, війни, епідемій, а також за уязика виникнення інших інфекцій (короста, вітряна віспа, педикульоз тощо).

При діагностиці захворювання фахівці намагаються диференціювати різні види імпетиго, зокрема, розрізняють стафілококове, стрептококової, вульгарне імпетиго. Приміром, стрептококове імпетиго відрізняється від стафілококового тим, що при ньому відсутні пустули конічної форми, приурочені до волосу і наповнені гноєм жовтувато-зеленого кольору, які після висихання утворюють зелені або жовто-коричневі скоринки. Від вульгарного стрептококове імпетиго відрізняється відсутністю жовтувато-зелених кірок, крім того, для вульгарного імпетиго характерно збільшення регіонарних лімфатичних вузлів, чого не спостерігається при стрептококової імпетиго.

Найчастіше лікування даного захворювання - місцевий. Здорова шкіра у хворої людини повинна оброблятися саліцилової кислотою (спиртовий розчин), категорично забороняється вмиватися звичайною водою. Кірочки, які з часом підсихають, видаляються з шкірного покриву, а відкриті ділянки обробляються фукорцином, зеленкою, антибактеріальними мазями. У тому випадку, якщо хвороба торкнулася великі ділянки шкірного покриву, або коли імпетиго триває вже значний час, не виключено використання антибіотичних засобів для лікування захворювання. Мазь мупироцин використовується для місцевого застосування, шкіра обробляється 3 рази на добу. Кілька разів в день необхідно видаляти підсихаючою скоринки, шкіру потрібно підтримувати в чистоті, обмиваючи уражені місця. Дотримання правил особистої гігієни допоможе запобігти подальше поширення захворювання на здорові ділянки шкіри.

Тривалість лікування може варіюватися від 1 до 2-х тижнів, в залежності від того, наскільки рясні висипання, яка форма захворювання. Якщо форма імпетиго не бульозна, а висипання не надто рясні, досить 7 днів. У разі бульозної форми захворювання і поширених висипаннях - до 2-х тижнів. Топічні антибіотики, які наносяться безпосередньо на шкіру, призначаються в тих випадках, коли інфекція сильно поширена. Необхідно акуратно видалити шкірку перед обробкою маззю, щоб її діючі речовини проникли в шкіру як можна глибше. Якщо лікування антибіотичними мазями не приносить успіху, антибіотики призначаються для прийому перорально. У разі правильного лікування через 1-2 тижні настає повне одужання, проте у великих колективах захворювання може поширюватися досить різко (це помірно заразна хвороба). Тому пацієнтів з діагнозом імпетиго необхідно ізолювати від здорових людей, щоб уникнути розповсюдження інфекції, до одужання.

Що таке бульозні імпетиго? Є різновидом стрептококового, розвивається у дітей і дорослих, бували випадки епідемій серед військовослужбовців. Найчастіше спостерігається влітку, виникає внаслідок зниження опірності організму інфекціям, при порушенні цілісності шкірного покриву і попаданні в мікротравми збудника. Нерідко ускладнюється набряком шкіри біля вогнища інфекції, лімфаденітом, лимфангитом, погіршується загальний стан (головний біль, підвищення температури тіла, загальна слабкість тощо). На тлі екземи, нейродерміту і інших дерматозів протікає особливо важко.

У разі правильно проведеного лікування лікарі дають імпетиго сприятливий прогноз, ніяких обмежень після одужання не призначається. Однак не можна забувати про те, що при безграмотному підході до лікування ймовірно поширення імпетиго вглиб, запалюються лімфатичні вузли і судини, інфікується підшкірна клітковина і шкірний покрив. Серйозним ускладненням може стати зараження крові. Іншими ускладненнями хвороби-запалення сполучної тканини, крапельний псоріаз, а також смертельно небезпечний стан - гломерулонефрит, при якому уражаються дрібні кровоносні судини нирок. У якості профілактичних заходів настійно рекомендується своєчасно лікувати будь-які захворювання, які сприяють розвиткові імпетиго, всі мікротравми, виникаючі на шкірі обробляти спеціальними засобами дезінфекції, дотримуватися правил особистої гігієни.
Додати коментар