Деградація особистості при зловживанні алкоголем

Практично всім відома істина про те, що тривале вживання алкоголю призводить до алкогольної залежності, при цьому вражаються внутрішні органи, нервова система і психіка людини. Хронічний алкоголізм сьогодні вважається захворюванням, при якому людина відчуває патологічний потяг до спиртного, а у випадках припинення вживання алкоголю розвивається хворобливий стан, що в далеко зайшли випадках виражається стійким розладом нервової системи, психічною деградацією. Деградація особистості при зловживанні алкоголем, це незмінний фінал систематичного, тривалого пристрасті до спиртного. У всьому світі, в тому числі і в нашій країні, алкоголізм є досить поширеною патологією, від якої страждають десятки мільйонів чоловік. Більш того, майже така ж кількість людей зловживають спиртним, але ознак залежно поки не виявляють. Деградація особистості є незмінним підсумком при частих зловживання алкоголем, якщо вчасно не звернутися за лікарською допомогою.
Досить складно визначити точну цифру страждають алкоголізмом, оскільки більшість таких людей зовсім не прагне займатися лікуванням своєї хвороби, крім того, багато хто навіть не визнають, що у них є якась проблема з алкоголем, що значно ускладнює завдання своєчасного виявлення та лікування патології. Набагато частіше алкогольною залежністю страждають чоловіки, проте перебіг захворювання у жінок є більш несприятливим. Деградація особистості відбувається незалежно від статі людини, при систематичних і безконтрольних зловживання алкоголем. Зрозуміло, що найбільш повні зміни особистості відбуваються при алкоголізмі на пізніх етапах його розвитку. Проявляється збіднення особистості у втраті інтересу до всього, крім випивки, у втраті індивідуальності, а також бувають яскраво виражені придбані психопатоподібні зміни.
Мабуть, найбільш характерними ознаками деградації особистості при алкоголізмі є втрата критики до себе і свого стану, розлади інтелекту і пам'яті.

Етичне зниження. Цей ознака деградації особистості алкоголіка виражається в бездушші, черствості, втрату почуття обов'язку, моральних критеріїв. Залежний від алкоголю при цьому стає цинічним, нетактовним, грубим, що найчастіше проявляється в сімейному колі, в домашній обстановці, тобто тоді, коли вже немає необхідності хоч якось стримувати себе, дотримуватися загальноприйнятих норм поведінки. У колі собі подібних алкоголік намагається справити враження, вихваляється, готовий давати нездійсненні обіцянки, відверто бреше. Свої особливості має і гумор алкоголіка, тематика його переважно носить алкогольно-сексуальний підтекст. Гумор може характеризуватися своєю брутальністю і недоречністю. Хворі на алкоголізм часто меркантильні, необов'язкові у своїй виробничій діяльності, що говорить як про соціальну, так і професійної деградації. Алкоголізм нерідко призводить до пониження по службі, втрати місць роботи, що в свою чергу, супроводжується розривом соціальних зв'язків, втратою кваліфікації, складаються передуязика до існування відщепенця, бродяги.

Втрата критики. Виражається в першу чергу тим, що хворий не здатний адекватно оцінювати всю тяжкість зловживання спиртним. Такі люди часто пояснюють випивку певними обставинами, прояви алкоголізму у себе вони не помічають, вони можуть погоджуватися зі шкодою алкоголю для свого психічного і фізичного здоров'я, але в той же час, не надають значення ролі пияцтва в сімейних, службових конфлікти і неприємності. Тісно пов'язана втрата критики триваючим зниженням інтелектуальних здібностей, яка в рідкісних випадках здатне досягти слабоумства. Коло інтересів алкоголіка звужується, сенс багатьох ситуацій їм не сприймається. Продуктивність мислення знижується, воно стає млявим, пасивним, шаблонним. Дійсне положення речей хворі оцінити не в змозі, характерною ознакою алкогольної деградації особистості є зниження пам'яті, особливо на ті події, які відбувалися недавно.

З плином часу при алкоголізмі спотворюються і змінюються ціннісні орієнтації, наростає потреба в алкоголі, що підпорядковує собі всі інші життєві потреби. Далекі мотиви зникають, до діяльності спонукає тільки головний мотив, який утворює сенс існування - алкоголь. Досить сильні життєві інтереси і окреслена життєва мета можуть уповільнити особистісні зміни, однак і тоді алкоголь поступово підкорить собі всі інші поведінкові мотиви. Навіть тривала алкоголізація іноді не призводить до швидких проявів соціального та інтелектуального зниження у людей з високим інтелектом. Прикладом тому можуть стати випадки, коли від алкогольної залежності страждали талановиті особистості, довгий час зберігали творчу активність.

Алкогольну деградацію особистості іноді поділяють на кілька типів:
1. Алкогольна деградація особистості з психопатоподібними ознаками. При цьому на передній план виступають агресія, грубість, цинізм, поєднуються з проявами істерії, епілепсії.

2. Алкогольна деградація особистості з хронічною ейфорією. При даному типі знижується критика до навколишнього і власним положенням, для нього характерне переважання безтурботного, благодушного настрою, у спілкуванні з людьми випинається плоский гумор, жартівливість, шаблонні звороти.

3. Алкогольна деградація особистості з аспонтанністю. Група таких хворих в'януло, апатична, пасивна, діяльними такі люди стають тільки при необхідності пошуку і вживання алкоголю. Нерідко страждають алкоголізмом люди, що входять в цю групу, ведуть паразитичний спосіб життя.
Додати коментар