Визначення змісту препаратів-імуносупресорів (циклоспорину, такролімусу) в крові

Для чого визначають зміст циклоспорину і такролімусу в крові?

Такролімус і циклоспорин — це препарати, що пригнічують імунітет (імуносупресори). Їх використовують в трасплантології для зниження ймовірності відторгнення пересаджених органів. Механізм дії даних препаратів подібний і полягає в придушенні активності Т-лімфоцитів.

Циклоспорин – це пептид, що включає в себе 11 амінокислот. Його можна приймати через рот, так і вводити внутрішньовенно. Швидкість всмоктування циклоспорину в першому випадку передбачити важко, так як вона залежить від стану шлунково-кишкового тракту, прийому їжі та інших факторів. Виводиться з організму даний препарат переважно з жовчю після попереднього метаболізму в печінці, а також через нирки. Період його напіввиведення становить від 8 до 24 годин. У дітей циклоспорин виводиться швидше, ніж у дорослих. При деяких захворюваннях печінки швидкість його виведення сповільнюється. На його концентрацію в крові впливають багато фармацевтичні препарати.

Такролімус є більш активним препаратом. Він ефективний у менших дозах, ніж циклоспорин. Реакції відторгнення органів на тлі застосування такролімусу відбуваються рідше. У нього менше побічних ефектів. Недоліком такролімусу є більш висока ймовірність виникнення токсичних ефектів при його передозуванні. Його призначають перорально або вводять внутрішньовенно. Виводиться препарат після попереднього розпаду в печінці і тонкій кишці протягом 8-82 годин.

Підбір оптимальної дози даних імуносупресивних препаратів є досить складним завданням для лікаря. Для цього необхідно враховувати безліч факторів: стан пацієнта, наявність порушень в роботі шлунково-кишкового тракту і нирок, індивідуальну чутливість до препарату, можливе вплив прийому інших ліків на засвоєння і виведення такролімусу і циклоспорину.

Найбільш достовірним способом визначення рівня даних імуносупресорів в організмі є кількісне виявлення їх вмісту в крові.

Показання до призначення аналізу

Даний аналіз полегшує лікарям підбір індивідуальної дози такролімусу або циклоспорину. Визначення концентрації иммуносупрессора в крові дозволяє уникнути передозування і, відповідно, токсичних ефектів. Останні проявляються нудотою, блювотою, гіперплазією ясен, підвищеним тиском, діареєю, тремором, а у жінок навіть оволосіння за чоловічим типом.

Направляють на це дослідження зазвичай трансплантологи. Пройти його можна в медичному закладі, має необхідні аналізатори для проведення дослідження.

Підготовка до дослідження

Матеріалом для цього аналізу є кров з вени пацієнта. Час взяття зразка крові визначає лікуючий лікар. Найчастіше обстеження проводять через 12 годин після чергового прийому досліджуваного препарату.

Інтерпретація результатів аналізу

Концентрація цих препаратів у крові вимірюється нг/мл або в мкг/мл Її оптимальні межі визначає лікуючий лікар індивідуально для кожного пацієнта. Циклоспорин може викликати токсичні ефекти в концентрації від 400 нг/мл, а такролімус — в концентрації від 20 нг/мл

Рівень такролімусу в крові може підвищуватися внаслідок порушення виведення цього препарату, наприклад, при холестазе. Аномальні результати змісту такролімусу в крові можуть бути отримані у пацієнтів, що мають тісний контакт з тваринами та похідними сироватки останніх, а також у хворих, в лікуванні яких використовуються мишачі моноклональні антитіла.
Додати коментар