Визначення вмісту в крові антитіл класу IgG до двоспіральної (нативної) ДНК

Антитіла до двоспіральної ДНК – це різновид антинуклеарних аутоантитіл, тобто антитіла, які організм виробляє проти ядерних структур власних клітин. В більшості своїй антинуклеарні антитіла притаманні дифузним захворюванням сполучної тканини. Конкретно антитіла класу IgG до нативної ДНК або, як їх ще називають, anti-dsDNA IgG, є специфічним маркером системної червоної вовчака (СЧВ).

Хто може призначити визначення антитіл до нативної ДНК, де здають аналіз?

Найчастіше цей аналіз призначає ревматолог, але напрям можуть написати терапевт, нефролог, дерматолог. Кров на антитіла здають в імунологічній лабораторії. Спеціальної підготовки не потрібно. Не рекомендується палити за 30 хвилин перед забором крові на дослідження. Аналіз беруть не раніше ніж через 4-6 годин після останнього прийому їжі.

Коли призначають аналіз на anti-dsDNA IgG?

Аналіз використовують для первинної діагностики системного червоного вовчака. Застосовують його для оцінки активності захворювання, а також для здійснення контролю ефективності лікування СЧВ. У цьому випадку дослідження проводять кожні 4-6 місяців. Крім того, дослідження виконують для того, щоб відрізнити СЧВ від інших хвороб сполучної тканини.

Запідозрити ВКВ можна при появі у пацієнта наступних симптомів: шкірних висипань типової форми («крила метелика») на обличчі, болю в суглобах, лихоманки, ураження нирок. Приводом для призначення дослідження можуть бути зміни в інших аналізах, наприклад, підвищення титру антинуклеарних антитіл в скринінговому дослідженні на наявність системних захворювань.

Нормальні показники, інтерпретація результатів

В нормі в крові здорової людини антитіл зазначеного класу міститься не більше 20 МО/мл, в цьому випадку результат вважається негативним. Такий результат говорить про відсутність ВКВ або (при наявності у хворого вовчакових симптомів) про лікарської вовчаку.

Показник вище 25 МО/мл є позитивним результатом. Багаторазове перевищення норми свідчить про те, що обстежуваний хворий ВКВ. Незначне підвищення рівня антитіл може спостерігатися при синдромі Шагрена, при хронічному вірусному гепатиті С або, при інфекційному мононуклеозі.

При моніторингу лікування СЧВ низький титр антитіл до нативної ДНК свідчить про стійкої ремісії захворювання і про ефективною схемою терапії.

Клінічне значення показника, переваги та недоліки методу

Дослідження на антитіла класу IgG до двоспіральної ДНК є обов'язковим діагностики системного червоного вовчаку. А сам показник вважається маркером ВКВ. Різко позитивний результат даного аналізу є найважливішим критерієм, на підставі якого виставляють діагноз.

Метод володіє дуже високою чутливістю (практично 100 %). Специфічність аналізу (більше 99 %) дозволяє вважати його результат основним критерієм при диференціальній діагностиці ВКВ та інших системних захворювань. У 60 % пацієнтів з СЧВ до моменту постановки діагнозу результат цього дослідження завжди буває позитивним. Виявлення цих антитіл у людей без ознак вовчака не завжди свідчить про наявність у них захворювання, але дозволяє автоматично віднести їх до групи ризику.

До особливостей методу належить і той факт, що концентрація антитіл до двоспіральної ДНК залежить від ступеня активності вовчакового процесу. Це дозволяє використовувати аналіз для відстеження якості проведеного лікування і для корекції терапії. Своєчасне і регулярне призначення цього дослідження дозволяє не тільки вчасно діагностувати ВКВ, але і тримати захворювання під контролем. Недоліків як таких у цього методу діагностики немає.
Додати коментар