Обстеження на герпетичну інфекцію, викликану вірусами простого герпесу людини 1 та 2 типів

Для чого необхідно обстеження на герпетичну інфекцію?

Інфікованість населення вірусами Herpes simplex (простого герпесу людини 1 та 2 типів або ВПГ-1 і ВПГ-2) досягає 90 %. У людей з достатнім рівнем імунітету така вірусна інфекція може протікати в латентній (прихованій) формі без будь-яких особливих клінічних проявів. Але при неспроможності імунітету (наприклад, у жінок під час вагітності, у новонароджених, хворих онкологічними захворюваннями) герпетична інфекція може протікати у важкій генералізованої формі.

Тому дане обстеження проводять не тільки для підтвердження інфікування пацієнта, але і для визначення його сприйнятливості до первинної герпетичної інфекції і для виявлення гострої стадії захворювання.

В яких випадках показане обстеження на ВПГ-1 і ВПГ-2?

Обстеження на віруси Herpes simplex 1 і 2 типів показано сімейним парам у період планування вагітності (при цьому необхідно брати аналізи у обох партнерів), вагітним жінкам, у яких виявлено ознаки інфікування плода або симптоми фетоплацентарної недостатності. Також необхідність у такому обстеженні виникає у пацієнтів з вираженими імунодефіцитними станами (у онкологічних хворих і осіб, інфікованих ВІЛ), при диференціальній діагностиці генітальних інфекцій, а також при мілкопухірчатих висипаннях будь-якої локалізації.

Хто спрямовує пацієнтів на таке обстеження?

На обстеження на віруси Herpes simplex 1 і 2 типів можуть направляти пацієнтів лікарі-інфекціоністи, терапевти, акушери-гінекологи, педіатри.

Які існують методики для виявлення ВПГ-1 і ВПГ-2 в організмі людини?

Для діагностики герпетичної інфекції у лабораторіях можуть бути використані як діагностичні методики (виявлення різних специфічних антитіл у сироватці крові), так і методи визначення вірусної ДНК в біологічних матеріалах.

Виявлення в крові імуноглобулінів класу G (маркера інфікованості) свідчить про перенесену раніше або наявною на даний момент хронічної герпетичної інфекції. Негативний результат даного дослідження говорить про те, що пацієнт не заражений ВПГ-1 і ВПГ-2 і має високий ризик інфікування у майбутньому. При повторних аналізах збільшення кількості імуноглобулінів G більш ніж на 30 % від вихідного рівня свідчить про активацію вірусу в організмі.

Визначення імуноглобулінів класу М у крові пацієнта є показником первинної інфекції, але у 10-30 % людей аналогічні антитіла виявляють і в період активації вірусу при хронічному носійстві. Відсутність у сироватці крові IgM може свідчити про відсутність інфікування, про наявність хронічної інфекції або про те, що після зараження пройшло менше 4-6 днів.

Аналіз на ДНК ВПГ-1 і ВПГ-2 у крові проводять методом ПЛР. Його результат є достовірним показником первинної герпетичної інфекції або загострення хронічної, оскільки при вирусоносительстве вірусний геном в крові поза загострення не визначається.

Аналіз на ДНК ВПГ-2 в епітеліальному зіскобі з урогенітального тракту методом ПЛР використовують для підтвердження або спростування герпетичної природи наявної патології. Реакція є якісною. При позитивному результаті говорять про наявність ВПГ-2 а при негативному – про відсутність такої інфекції.
Додати коментар