Обстеження крові на шигельоз і сальмонельоз

З якою метою проводять обстеження крові на шигельоз і сальмонельоз?

Шигельоз (бактеріальна дизентерія) – гостре інфекційне захворювання кишкової групи з розвитком запального процесу в товстій кишці і явищами загальної інтоксикації. Збудники – дизентерійні палички, шигели). Джерелом хвороби є людина. Передача інфекції здійснюється через брудні руки і предмети побуту, а також харчовим шляхом (через інфіковані овочі, фрукти, молочні продукти, воду).

Досягнувши товстої кишки шигели розмножуються в епітеліальних клітинах слизової оболонки, викликаючи в ній запальний процес. Титри захисних антитіл підвищуються, починаючи з другого тижня хвороби, після чого вони виявляються в крові і можуть бути виявлені за допомогою серологічних методів (РНГА, РПГА, імуноферментний метод). Після перенесеної інфекції розвивається короткочасний видовий імунітет.

Обстеження крові на шигельоз виконують з метою підтвердження діагнозу дизентерії, а також в якості допоміжного тесту при обстеженні на гострі кишкові інфекції.

Сальмонельози являють собою групу кишкових інфекцій, що викликаються різними видами грамнегативних паличок, сальмонел і протікають з вираженою кишковим синдромом і інтоксикацією організму. Специфічні антитіла починають визначатися в крові з 5-6 дня після інфікування, їх концентрація досягає максимуму на 10-12 день хвороби.

Обстеження крові на сальмонельоз проводять для діагностики захворювань, що викликаються сальмонелами, диференціальної діагностики сальмонельозу та інфекцій кишкової групи, для виявлення бактеріоносіїв.

В яких випадках проводять дослідження крові на шигельоз і сальмонельоз?

Клінічні прояви дизентерії і сальмонельозу мають багато спільних кишкових симптомів (біль у животі, частий рідкий стілець зі слизом), супроводжуються загальними токсичними явищами (слабкістю, лихоманкою, блювотою) та різним ступенем зневоднення.

Дослідження крові на сальмонельоз та шигельоз проводять при симптомах, характерних для кишкових інфекцій, включаючи випадки з негативними результатами бактеріологічного методу, а також при обстеженні контактних осіб у разі виникнення таких симптомів.

Хто призначає аналіз, та в яких установах виконують такі дослідження?

Обстеження призначають інфекціоністи, терапевти, педіатри, гастроентерологи, сімейні лікарі.

Здати аналіз на наявність антитіл до збудника можна в державних і приватних лабораторіях, що проводять імунологічні дослідження.

Що є матеріалом для аналізу, і як правильно до неї підготуватися?

Досліджують венозну кров. Особливої підготовки не потрібно. Аналіз здають натщесерце, бажано вранці. Напередодні необхідно виключити фізичні та емоційні перевантаження.

Показники дослідження в нормі

Нормальним є відсутність антитіл до сальмонеллам і шигеллам у крові обстежуваного.

Інтерпретація результатів переваги методу

При відсутності антитіл у крові обстежуваного лабораторія видає результат «негативно». Він має місце у випадках відсутності специфічної інфекції і в початковій фазі хвороби (до початку утворення захисних антитіл).

При позитивному значенні тіста визначають титр антитіл до збудника. За основу беруть умовно-діагностичний титр. В залежності від застосовуваних тест-систем показники умовно-діагностичного титру антитіл в різних лабораторіях, можуть відрізнятись. Клінічно значущим, що говорить на користь присутності інфекції в організмі, є наростання титру через 10 днів (при повторному дослідженні) не менш ніж у 4 рази.

Перевагою обстеження (у порівнянні з бактеріологічним посівом) є отримання результатів аналізу в короткі терміни.
Додати коментар