ГТТ (глюкозотолерантний тест) або тест на визначення толерантності до глюкози

Що являє собою ГТТ?

Тест на визначення толерантності до глюкози – метод лабораторної діагностики, що дозволяє виявити приховані порушення обміну вуглеводів в організмі людини. Мають значення збільшення рівня цукру в крові після нічного голодування і порушення толерантності до глюкози, коли організм не може адекватно відреагувати на вживання їжі, збагаченої вуглеводами, і знизити рівень глюкози в крові. Ці стани є прикордонними між нормою і цукровий діабет. Тому виявити їх особливо важливо, щоб не дати розвинутися важкого захворювання з усіма його ускладненнями. Якщо цукровий діабет вже встановлений в якості основного діагнозу, ГТТ протипоказаний, оскільки він може спровокувати гіперглікемічний шок.

Коли проводиться дослідження?

Дослідження призначають лікарі-ендокринологи, дієтологи, диабетологи в тих випадках, коли в звичайному аналізі крові на цукор, зданому натщесерце, виявлено 55 – 61 ммоль/л глюкози. У відносно здорових людей (без патології вуглеводного обміну) натщесерце рівень цукру в крові не перевищує 55 ммоль/л. Але в той же час діагноз цукрового діабету лікар може поставити при значеннях понад 61 ммоль/л. В таких спірних ситуаціях пацієнта направляють на проведення ГТТ.

Крім того, дослідження показано при випадковому виявленні цукру в сечі або неодноразових прикордонних показники глюкози в крові. Пацієнти рідко пред'являють скарги, однак їх зовнішній вигляд може бути досить специфічний: надмірна вага, немолодий вік. Вони відзначають зниження переносимості фізичних навантажень. У таких осіб при біохімічному дослідженні крові нерідко виявляють підвищений рівень холестерину. Жінки відзначають проблеми з менструальним циклом, з зачаттям або виношуванням вагітності. При розпитуванні можна з'ясувати, що пацієнт переніс інфаркт або інсульт, страждає від хронічної серцевої недостатності.

Як проводиться дослідження і як правильно підготуватися до нього?

Дослідження не відноситься до складних у технічному плані методиками і виконується в будь клінічної лабораторії.

За три дні до тесту слід почати підготовку. Необхідно вживати їжу з достатньою кількістю вуглеводів в ній. Лікарі, як правило, рекомендують припинити прийом таких препаратів: протизаплідних, сечогінних (тіазидного ряду), гормональних засобів.

Пробу роблять вранці, натщесерце (пацієнт не вживає їжу 12 годин). Роблять забір крові з ліктьової вени або з пальця і визначають рівень глюкози в ній. Після цього пацієнтові пропонують протягом 3-5 хвилин випити суміш із 75 г глюкози і 250-300 мл води. Далі слід дотримуватися звичну помірне фізичне навантаження, а через дві години знову беруть кров для аналізу.

Недоліки методу

Псевдонегативний результат можливий при недотриманні призначеної дієти, інтенсивних фізичних навантаженнях або порушеному усмоктування в кишечнику.

Хибнопозитивний результат зустрічається при тяжких запальних захворюваннях, стресі, в гострому періоді інфаркту міокарда.

Які нормальні показники, і інтерпретація результатів?

У нормі концентрація глюкози в крові через 2 години після навантаження (прийому всередину запропонованої солодкої суміші) не перевищує 78 ммоль/л. Висновок при такому показнику – толерантність до глюкози збережена.

Якщо концентрація глюкози знаходиться в межах 78–11 ммоль/л, то говорять про порушеній толерантності до глюкози. Такий стан лікарі називають преддіабетом. Воно вимагає корекції дієти, а також прийому спеціальних препаратів, що збільшують чутливість тканин до інсуліну – основного гормону, що знижує рівень цукру в крові.

Цукровий діабет діагностують при концентрації глюкози в крові, що перевищує 111 ммоль/л. Захворювання вимагає регулярного спостереження у ендокринолога та підбору індивідуальної терапії.
Додати коментар