Аналіз крові на білкові фракції

Що таке білкові фракції крові?

Сироватка крові містить велику кількість білків, які відрізняються одна від одної структурою молекул та виконуваними функціями, а також різною рухливістю в електричному полі в спеціальній розділяє середовищі. На цьому і засноване ділення загального білка на окремі групи (фракції).

Під аналізом крові на білкові фракції мають на увазі визначення процентного співвідношення цих фракцій. Зміни цього співвідношення спостерігаються при різних патологічних станах, починаючи з інфекційних і запальних захворювань, у тому числі туберкульозу, і закінчуючи цирозом, онкологічними захворюваннями, аутоімунними розладами.

Хто призначає аналіз, і де його можна здати?

Призначити аналіз крові на білкові фракції може будь-який лікар: педіатр, терапевт чи лікар іншої спеціальності (гематолог, онколог). Проте клінічне значення аналіз має саме для вузьких фахівців. Здати кров на аналіз можна в будь-біохімічної лабораторії амбулаторно або в лікарні під час госпіталізації.

Коли необхідно здавати кров на білкові фракції?

Білки крові досліджують при будь-яких інфекційних хворобах, при патології печінки і нирок, при мієломній хворобі, при імунодефіцитах будь-якої етіології. Підставою для направлення на дослідження можуть бути наступні скарги: невмотивована слабкість, патологічні переломи, часті рецидиви інфекційних захворювань, лихоманка неясного походження.

Лікар може призначити дане дослідження при виявленні в інших аналізах відхилень від норми: гіперкальціємії (підвищення вмісту кальцію в крові), лейкопенії (зменшення кількості лейкоцитів крові), анемії.

Фракції білка крові – нормальні результати

Загальна кількість білка у дорослої людини становить 66-80 грамів на літр. Після електрофорезу плазма поділяється на 6 фракцій у наступному пропорційному відношенні: альбуміни – 55-66 %, альфа 1-глобуліни – 3-5 %, альфа-2-глобуліни – 7-12 %, бета 1-глобуліни – 5-7 %, бета 2-глобуліни – 3-65 % і гамма-глобуліни – 11-185 %.

Інтерпретація результатів

Багато захворювання призводять до розладів білкового обміну і появи диспротеинемии. При одних захворюваннях відзначається зниження окремих фракцій, при інших – підвищення. Альбумін знижується при шоці і зневодненні, альфа-1 і альфа-2-глобуліни – при гострому вірусному гепатиті. Альфа-2-глобулін знижується також при синдромі мальабсорбції, гіпертиреозі. Підвищуються ці фракції при такій патології, як цироз печінки, лімфогранулематоз, виразка шлунка.

Бета-глобулін підвищується при запальних процесах, гломерулонефриті, під час вагітності, а знижується – при аутоімунних хворобах, при лімфомі та лейкозі, цирозі печінки.

Причини збільшення фракції гамма-глобулінів – саркоїдоз, амілоїдоз, ревматоїдний артрит, синдром Шегрена. Знижується ця фракція при нефротичному синдромі, мальабсорбції, гломерулонефриті, гострому вірусному гепатиті.

Інтерпретацією результатів повинен займатися лікар-спеціаліст з урахуванням клінічної картини основного захворювання та супутньої патології.

Клінічне значення аналізу, переваги та недоліки

Недоліків методу немає, але потрібно знати, що з його допомогою неможливо диференціювати типи імуноглобулінів, з яких складається фракція гамма-глобулінів.

На точність дослідження можуть впливати деякі фактори. Гемодіаліз, проведений перед взяттям крові, заважає правильному трактуванні результатів, цей же ефект викликають деякі рентгеноконтрастні речовини. Для отримання достовірних результатів слід після гемодіалізу або рентгенологічного дослідження з контрастуванням почекати 3-6 тижнів, і тільки потім здавати аналіз крові на білкові фракції.
Додати коментар