Аналіз крові на D-димер

Що таке D-димер?

При активації системи згортання крові, наприклад, при пошкодженні судини, відбувається утворення кров'яних згустків з фібрину і тромбоцитів. Надалі ці згустки піддаються руйнуванню, при цьому фібрин руйнується до специфічних фрагментів, званих D-диммерами.

Якщо згортальна система перебуває в «стані спокою», тромби в кровоносному руслі не утворюються. Тому у здорової людини D-димери в крові зазвичай не присутні. Зростання їх концентрації свідчить про патології системи гемостазу (системи згортання крові).

Коли потрібно визначати рівень D-димера?

Лікарі призначають цей аналіз при підозрі на ДВС-синдром (синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання) – важкий розлад згортання крові. Ще D-димер визначають при тромбозі глибоких вен нижніх кінцівок, при підозрі на тромбоемболію легеневої артерії, після важких травм, до і після хірургічних операцій. Особливо актуальним є визначення концентрації цього показника у вагітних.

Скаргами, які можуть стати підставою для призначення цього аналізу, є: сильна задишка, різка біль у серці і кровохаркання (можуть виникати при тромбоемболії легеневої артерії), набряки ніг, біль у ногах (симптоми тромбофлебіту глибоких вен). Регулярно визначати рівень D-димера потрібно в період проведення тромболітичної та антикоагулянтної терапії при інсультах та інфарктах.

При ускладненнях вагітності, таких як гестози середнього або важкого ступеня, загроза переривання вагітності, викидні в анамнезі, призначення аналізу крові на D-димер вкрай необхідно.

Призначають цей аналіз, як правило, лікарі-кардіологи, акушери-гінекологи, трансфузиологи, хірурги загального профілю і судинні хірурги. І буває це найчастіше в профільних відділеннях, де пацієнти перебувають на лікуванні, – у хірургії, кардіології або реанімації. Вагітні можуть здати аналіз крові на D-димер в жіночій консультації.

Матеріал для дослідження і підготовка до аналізу

Спеціальної підготовки не потрібно, але рекомендується здавати кров натщесерце. Для цього дослідження в процедурному кабінеті беруть кров з вени в обсязі 8-10 мл

Нормальний рівень D-димера – інтерпретація результатів

Нормальні показники вмісту D-димеру – не більше 300 нг/мл (в деяких лабораторіях – менше 400 нг/мл).

Ознакою патології є підвищення концентрації D-димера в плазмі крові. Відзначається це в наступних випадках: при утворенні тромбу в артерії (при тромбоемболії легеневої артерії) або у відні (при тромбозі вен ніг), при ДВЗ-синдромі, сепсисі. Важкі травми з великою кількістю гематом і обширні хірургічні операції можуть стати причиною підвищення цього показника. При проведенні тромболітичної терапії пацієнтам з інсультом чи інфарктом відзначається короткочасне зростання концентрації D-димера. У вагітних в нормі D-димер може підвищуватися в 2-3 рази до кінця третього триместру вагітності (до 650 нг/мл), і це цілком нормально.

Переваги і недоліки методу

Визначення D-димеру є більше скринінговим методом дослідження, тобто підвищення концентрації цієї речовини дозволяє запідозрити порушення в системі згортання. На підставі цього аналізу лікар не може поставити клінічний діагноз. Він зобов'язаний провести додаткові дослідження: розширену коагулограму, УЗД судин ніг, рентгенограму грудної клітки та ін.

Чутливість методу становить 90-93 %, тому в ряді випадків можуть визначатися хибнопозитивні результати, наприклад, при захворюваннях печінки (гепатит), онкологічних захворюваннях. Точність методу залежить і від правильності забору матеріалу – якщо крові отримано менше 8 мл, або взята кров на тлі застосування антикоагулянтів, результат може бути неточним.
Додати коментар